Аміачна селітра 34,4% азот 1кг (25шт в уп.)

     На сьогоднішній день, найпопулярнішим азотним добривом в Україні є аміачна селітра. І це не дивно, адже кожен господар на своєму полі хоче максимально реалізувати потенціал сільськогосподарських культур та отримати максимальний прибуток. Тому обсяги виробництва цього важливого добрива в світі з кожним роком все зростає. А чому це відбувається, з’ясуємо в даній статті.

Аміачна селітра - представляє собою кристалічний порошок або гранули білого кольору з жовтуватим відтінком, сіль азотної кислоти. Відкриття цієї речовини датується 1659 р. і належить Глауберу. Гранульовану аміачну селітру застосовують у сільському господарстві в основне внесення, при посіві культур і для всіх видів підгодівлі. Містить до 35% азоту в амонійній і нітратної формах, обидві форми азоту легко засвоюються рослинами.

У менших масштабах її використовують для виробництва вибухових речовин. Аміачна селітра – являються сильним окислювачем, у сухому вигляді може вибухає від детонаторів. До механічних впливів (удар, тертя) не чутлива. При дії вогню та іскри на аміачну селітру загоряння не відбувається. При пожежах вона розкладається, виділяючи кисень, що підсилює горіння легкозаймистих предметів. При сильних пожежах складів, що містять велику кількість селітри, можливі вибухи внаслідок її бурхливого термічного розкладання та інтенсивного газоутворення.
 

Аміачна селітра добре розчиняється у воді і має велику гігроскопічність (здатність поглинати вологу з повітря). Це може бути причиною того, що гранули добрива розпливаються, втрачають свою кристалічну форму, відбувається злежування добрив - сипучий матеріал перетворюється на тверду монолітну масу.

За фізіологічними властивостями аміачна селітра належить до кислих добрив. Якщо у ґрунту реакція рН нормальна, то він не буде окислюватися. Кислі ґрунти додатково вимагають внесення карбонату кальцію. На кожних 100 кг селітри беруть 75 кг карбонату кальцію. На кислих ґрунтах також необхідно поєднувати аміачну селітру і вапнякове борошно у рівних пропорціях.

Застосування аміачної селітри

Головна особливість аміачної селітри — це наявність азоту в двох  формах: нітратній і амонійній, де його концентрація досягає до 35%. Завдяки своїй рухливості, азот з аміачної селітри чудово підходить для внесення по мерзлоталому ґрунту, адже здатний одразу потрапляє до рослини. Селітра є швидкодіючим добривом, тому її краще вносити весною для підживлення озимих культур.

Даний вид добрив є абсолютно універсальним та може використовуватися на будь-яких типах ґрунтів. Але варто пам’ятати, що за нестачі кальцію на кислих підзолистих ґрунтах внесення аміачної селітри може викликати підкислення ґрунтового розчину. На ґрунтах, багатих основами (сірих лісових і чорноземах), навіть систематичне внесення високих доз аміачної селітри підкислення ґрунтового розчину не викликає. Місцеве підкислення - явище тимчасове, але може негативно впливати на рослини на початку росту. Амонійна форма аміачної селітри піддається процесу нітрифікації, що також призводить до тимчасового підкислення ґрунту. Проте подальша денітрифікація призводить до переходу частини нітратного азоту в газоподібний стан, що є негативним ефектом.

Використання аміачної селітри покращує забезпеченість рослин нітрогеном, що сприяє активному синтезу білків і органічних речовин у рослинах та наростанню їх вегетативних органів, тим самим забезпечуючи підвищення врожаю сільськогосподарських культур та його якісних показників, подовження терміну зберігання, транспортабельності та лежкості продукцiї. Найбільша ефективність досягається при використанні аміачної селітри для ранньовесняного підживлення, а також для внесення поверхнево чи локально до посіву або при посіві ярих культур та підживлення технічних. А ось до внесення на овочеві та баштанні культури потрібно ставитись з обережністю, тому що вона може сприяти накопиченню нітратів.

Підживлення озимої пшениці аміачною селітрою

Способи внесення аміачної селітри можуть бути різними:

• Внесення розкидачем по мерзло-талому ґрунті чи під очікувані опади;

• Розкидання по поверхні ґрунту з подальшою заробкою;

• Внесення сівалкою при посіві в рядок;

• Внесення сівалкою по вегетуючій пшениці по методу Бузницького.

Ранньовесняне внесення азоту (регенеративне) пришвидшує процес кущіння, підвищує густоту посівів, збільшує кількість члеників колосового стрижня. Доза азоту для першого підживлення залежить від двох чинників — стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 80-120 кг аміачної селітри. Особливо ефективне внесення цього азотного добрива по мерзло-талому ґрунті.

Друга підгодівля (продуктивна) — найбільше впливає на врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку. До підгодівлі зазвичай вносять гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур’янами. Якщо ранньою весною вносилося 20% загальної норми азоту, то під час другої підгодівлі вносять 120-250 кг селітри. Норма добрив визначається першої підгодівлею.

Третя підгодівля (якісна) — вноситься решту азоту 100-200 кг аміачної селітри в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Це збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен, підвищується врожайність і якість насіння.